поліаполімерази в препаратах наступного покоління секвенування (ngs)

поліаполімераза(PAP) є ключовою ензиматичною дією, яка відповідає за додавання полі-А хвоста до 3’ кінця РНК молекул. Ця активність має значну роль у загальній стабільності, транспортуванні та трансляції РНК. У рамках NGS, однак, PAP дозволяє додавати A олігомеру до зразків РНК перед секвенуванням, щоб можна було отримати дані високої якості з різних джерел РНК.

Значення додавання полі А хвоста

Існує багато переваг, пов'язаних із включенням полі А хвоста до мРНК. По-перше, A хвіст сприяє підвищенню стабільності РНК молекул проти активності рибонуклеази з боку екзонуклеаз. По-друге, полі А хвіст відіграє роль у ініціації трансляції через сприяння прикріпленню рибосом до мРНК. У випадку підготовки NGS, мРНК з полі А хвостом може бути легко використана для більш сфокусованого аналізу експресії генів разом з варіаціями транскриптів, оскільки їх можна специфічно збагачувати.

 Підготовка зразків NGS

NGS робочі процеси включають підготовку зразків РНК, які складаються з наступних етапів: зворотна транскрипція, конструювання cDNA та ампліфікація. Також зазвичай додають полі А полімеразу під час синтезу cDNA, щоб включити полі-А хвіст у фінальні молекули cDNA. Це модифікація є критично важливою для ампліфікації бібліотек та секвенування, оскільки вона підвищує ефективність етапів, пов'язаних з підготовкою бібліотек.

Застосування в RNA-Seq

ПАП також дуже корисний у застосуваннях секвенування РНК (RNA-Seq), оскільки він дозволяє більш ефективно збагачувати полі А-хвостики мРНК. Це допомагає отримати більш чітку картину транскриптомного рівня організму, що вивчається. Таким чином, таке покращення може допомогти у визначенні диференційно експресованих генів, альтернативних сплайсингових подій або навіть некодуючих РНК. Крім того, включення ПАП у підготовку NGS дозволяє отримати більш перспективні дані.

Додавання PAP у підготовку NGS може значно покращити якість і точність даних секвенування. Що ще важливіше, оскільки дослідження продовжують розвиватися, важливість PAP для дозволу вченим досліджувати транскриптом залишиться значною.